Kaмінь, цегла, земля, дерево

Передня частина артилерійського валу чи піхотних позиції, як стіни казематів були тнз. кришкою укріплень. Вони повинні були забезпечити основну безпеку захисникам від наслідків дії вогню противника. Можна замітити, що з моменту винаходу вогневої артилерійські покриви розвивалися двома способами. Перший представляється очевидним. Це систематичне їх потовщення і зміцнення. Цей, здавалося б, єдиний можливий спосіб ніс зі собою масу незручностей. Перед усім будівлі ставали щораз більщі і дорожчі. Було щораз більше проблем з фундаментами, особливо на водно-болотних грунтах (доказом того були будівельні катастрофи бастіонів III і IV в замойській фортеці). Тому, існував також другий напрям, оптимізуючий рішення з очікуваними ризиками, охоплюючими обладнання сподіваного противника , форму і покриття переднього плану фортеці, очікувані напрямки вогню і фактичні захисні властивості матеріалів. Використані в деяких малопольських бастіонних замках відносно тонкі, виклеєні глиною бруствери стрілецьких валів з величезним кутом нахилу близько 80 градусів було достатною кришкою від вогню ворога та легкої артилерії. Дозволяли захисникам активно дивитися на передній план і швидко реагувати вогнем. Проти важкої артилерії, однак, вони не дуже моглиби справитись , але і загроження тоді не було дуже реальне. Прогрес у розвитку позицій Бастіону III можна простежити на рисунках його наступних етапів. Зокрема, потовщення брустверу * на знижених фланках * бастіону вказує на прогрес у розвитку засобів знищення. Остаточна реконструкція з 40-х років дев'ятнадцятого століття, з впровадженням високо розміщеній критої стрілецької галереї, насправді є кроком назад по відношенню до cтану з часів Варшавського герцогства. З точкі зору міцності, це послабило стіни схилу і розташований на ньому вал артилерії. Надто ідеалістичне рішення оточення цілої фортеці стрілецькою галерею стало „цвяхом в труну” в момент винаходу сучасної артилерії. Мальовнича, добре спланована але невелика фортеця могла бути просто розстріляна з нових гармат. Тому, тепер Ви можете дивитися на реконструйований бастіон в його ранішій, але, як виявилося, лучше-прогнозуючій формі, виникаючій з вдалої ідеї Яна Міхала Лінка, ще у сімнадцятому столітті.

• 

  Величезний вал кавальєра, знижена камінна стіна лобу створлювали структуру дуже устойчиву на тодішні артилерийській обстріл

• 

  Дуже високо винесені водостоки стіни, високо виведена стрілецька галерея а на неї вал не дуже великої товщини, був в основному кроком назад, зокрема в часи революції в артилерійській техніці, яка почалася майже одночасно з закінченням перебудови бастіона