ФОРТЕЦЯ ВЧОРА
  • pl
  • en
  • de
  • ua
Фортеця Замость – одна з найбільших фортець І Речипосполитої, згодом Варшавського герцогства і Конгресового Королівства, побудована у 1579-1618 рр. для захисту міста заснованого гетьманом Яном Замойським у 1580 р.
Будова бастіонових фортифікації розпочалася за проектом Бернардо Морандо у 1586 р., а закінчилася у 1618 р. Укріплення численно модернізувалися, з участю визначних військових інженерів між іншим:
Південний фасад крепості у ХІХ ст., по проекту Яна Маллет-Маллетського. Збільшення оборони полягало у введенні двох равелінів (перший почали ставляти ще австрійці в кінці XVIII ст.) і башневої батареї, привязаній на довгій шиї з батареями до фланково-лобового вогня. Бастіони доведені до вигляду однорівневого, з вбудованими казематними батареями, які виповнили затоки „за вухами” тобто орилонамі бастіонів
  • в роки 1618-23 Андреом делл Агуа
  • 1687-93 рр. Яном Міхалом Лінком
  • у 1809-13 рр. і 1817-26 рр. полковником Яном Баптастом Маллетом (пізніше в службі Конгресового Королівства як ген.Ян Маллет-Маллетскі).
Модернізаційні роботи продовжувались до приблизно 1856 р.
В 1866-1868 рр. указом цара Александра ІІ, крепость ліквідовано, фортифікації в значній мірі знищено. Їх збережені залишки відновлювались (з елементами доповнень) з тридцятих років ХХ ст. до наших часів.
З перших фаз розвитку укріплень південного фронту фортеці Замость (Бернардо Morando і Андреа делл'Aqua), до нині залишилися в основному реліквії приховані під землею, по часті виявлені під час недавніх розкопок – нарис бастіонних укріплень і залишки насипів, невеликі фрагменти нижніх частин стін бастіонів I і II і куртин. З періоду пов'язаного з роботою Яна Міхала Лінка найважливішим збереженим елементом є значна частина земних форм Бастіону III, злегка зміненого в дев'ятнадцятому столітті. Найбільш збереглися залишки російської фортеці - з часів Конгресового Королівства та раніших часів: фланкові каземати * бастіонів I і II і пов'язані з ними потерни* (частина використовуюча останкі старших стін), Водня Хвіртка, яка є реліктом з казематів Гаксо *, а також залишки земляних зовнішніх укріплень. Безсумнівно, південний фронт - за винятком Ротонди – був збережений найгірше порівняно з іншими частинами укріплень старої фортеці. Останні регенераційні роботи відновили тут деякі основні елементи ландшафту укріплень

  • Південний фасад замойської крепості у XVII ст. до – або під час модернізації виконаної Яном Міхалом Лінком. Звертає увагу тимчасова форма Бастіону ІІІ, яка найскоріше є екстренною допомогою після будівельної катастрофи, в якій завалилася передня частинга бастіону

    Звертає увагу тимчасова форма Бастіону ІІІ, яка найскоріше є екстренною допомогою після будівельної катастрофи, в якій завалилася передня частинга бастіону

  • Південний фасад крепості у 1704 році, на плані розробленому шведським королем Каролом ХІІ. Бастіон ІІІ відновлений у дворівневій системи. Видно також подвійні дворівненві фланкуючі батареї в шиях Бастіонів, в тому числі Бастіону І і ІІ

    Бастіон ІІІ відновлений у дворівневій системи. Видно також подвійні дворівненві фланкуючі батареї в шиях Бастіонів, в тому числі Бастіону І і ІІ

  • Південний фасад крепості у ХІХ ст., по проекту Яна Маллет-Маллетського. Збільшення оборони полягало у введенні двох равелінів (перший почали ставляти ще австрійці в кінці XVIII ст.) і башневої батареї, привязаній на довгій шиї з батареями до фланково-лобового вогня. Бастіони доведені до вигляду однорівневого

    Збільшення оборони полягало у введенні двох равелінів (перший почали ставляти ще австрійці в кінці XVIII ст.) і башневої батареї, привязаній на довгій шиї з батареями до фланково-лобового вогня. Бастіони доведені до вигляду однорівневого

  • 3._front_poludniowy_1847.jpg.