ФОРТЕЦЯ ВЧОРА

Фортеця Замость – одна з найбільших фортець І Речипосполитої, згодом Варшавського герцогства і Конгресового Королівства, побудована у 1579-1618 рр. для захисту міста заснованого гетьманом Яном Замойським у 1580 р.

Будова бастіонових фортифікації розпочалася за проектом Бернардо Морандо у 1586 р., а закінчилася у 1618 р. Укріплення численно модернізувалися, з участю визначних військових інженерів між іншим:

• в роки 1618-23 Андреом делл Агуа
• 1687-93 рр. Яном Міхалом Лінком
• у 1809-13 рр. і 1817-26 рр. полковником Яном Баптастом Маллетом (пізніше в службі Конгресового Королівства як ген.Ян Маллет-Маллетскі).

Модернізаційні роботи продовжувались до приблизно 1856 р.

В 1866-1868 рр. указом цара Александра ІІ, крепость ліквідовано, фортифікації в значній мірі знищено. Їх збережені залишки відновлювались (з елементами доповнень) з тридцятих років ХХ ст. до наших часів.

Крепость у ХІХ ст., а скоріше і до того, невідємно була повязана з зеленими елементами, що виконували роль маскуючу як і прикрашаючу. В 1817-31 рр. утримувався в Замості англійський парк для прогулянок полклвника Йодко з багатою програмиою використання купальні, щинком, альтанами і рибним озером.

У 1822 р. замойська крепость захоплювала відвідувачів квітовими парками, валами, ровами покритими зеленістю.

В Замості у 1833 р. заплановано на відстані 200 метрів від склонів новую область фортифікації, а частину території призначено на виконання городів для команд окремих відділів фортечного гарнізону. Військові комендатури використовували територію розташовану на південно-західньому передпіллі – тнз. комендантський город, на заході військовий фольварк та город, границею якого була Любельска дорога, вул.Садова і ріка Лабунька.

Комендантський город від початку ХХ ст.був занедбаний. Заланованій ревіталізаціі перешкодило виникнення ІІ Світової Війни, а залишки парку пізніше назвали Мавпячим Гаєм.

У 1884 році перед палацем розроблено, завдяки заходів генерала Андрянова, парк англійського типу. В честь творця названий Адряновським. Можна було у нього зайти за білетами через деревяну брамувиконану у 1890 році у швейцарському стилі. Занедбаний парк на початку 20-их рр. ХХ ст. перетворили у Міський Парк за проектом Валеряна Кроненбкрга. Тоді вирізано багато дерев і заплановано квітові райони. Завдяки того відкрилася можливість на дивитися палаць. Засновник парку був автором понад 300 проектів і реалізації городів і парків між іншим парк біля гоночного трека на Служевцу чи парк біля площі виставки Агріколі. Парк Кроненберга у 2008 році завоєвав 5 місце в конкурсі найгарніших парків Європи.

• 

  На плані наявні зеленим кольорем дво- або трирядові посадки на фортечних валах. Вони реалізувалися при допомозі чорних тополь італійських сортів

• 

  (ніколи в цій формі не завершений), із зазначенням садів реалізованих і планованих до реалізації в передгір'ї фортеці. На валах відзначені посадка дерев і чагарників

• 

•