У 1866 році в результаті рішення цара про ліквідацію фортеці Замость, укріплення були підірвані. Лишилися кавальєри*
бастіонів VI і VII і крихітні фрагменти інших частин укріплень, в тому числі воріт. Ці області в основному як і раніше належали військовим, що ускладнювало їх всебічне впорядкування, незважаючи на кілька планів підготовлених під заказку міста. Під час Першої світової війни через Замость переведено залізничну лінію, руйнуючи частини збережених реліквій бастіону I. Місто отримало зате післяфортечні області на північний захід від центру (залишки бастіону IV і суміжних ділянок укріплень вздовж рову, з контргардом *, ближайшим равеліном * і збереженим манежом *), де по проекту Валеріана Кроненберга в роки 1919 по 1926 створено вражаючий міський парк, де сліди древніх укріплень відмічено і вкомпоновано в парковому ландшафті.
Оскільки більша частина післяфортечних областей дуже довго залишалася у власності військових, це зумовило розвиток міста далеко від стародавньої фортеці, що дозволило на збереження цілісності її території. Староміський ансамбл разом з областю колишніх укріплень був оголошений пам'ятником у липні 1936 р., завдяки чого після комуналізації післяфортечних земель вдався його комплексний захист. У тридцятих роках двадцятого століття розпочалися історичні і консерваторські дослідження старої фортеці, на чолі з професором Яном Захватовічем з командою співробітників і студентів факультету архітектури Варшавського Політехнічного Університету, з 1936 року виповувалася м.ін. інвентаризація об'єктів фортеці.
Комплексна реставрація Замостя, проваджена на підставі рішення Ради Міністрів № 139 від 1974 р., розпочалася складанням плану розвитку старого міста. Було вирішено, що робота буде включати в себе брами: Люблінську Стару і Нову, Львівську Стару і Нову, Бастіон VII і куртини північного і північно-західнього кусочка. Відповідно до керівних принципів наукового консультанта - док. Я. Ковальчика – щодо Старої Люблінської Брами здійснили реконструкцію маньєристичної форми морандовської будовлі з повним відтворенням прикрас. Збережену Нову Любельску Браму доповнено мостом ведучим на равелін * , де створено амфітеатр (проект М.Павліцкі), при чім відновлено колишній профіль рову показуючи залишки манежу * залишеного у формі постійної руїни. Вирішено водночас за результатами археологічних та архівних матеріалів реконструювати частину куртини VI-VII і Бастіон VII. Хоча будівельні роботи не завершилися в повному обсягу по плану т.е. на ювілей 400-річчя заснування міста, але в 1983 році функціонував вже приваблюючий туристичний маршрут від так Камери увязнення Валеряна Лукасіньского біля Старої Львівської Брами через каземати Бастіону до потерни* в куртині VI-VII. Стара Львівська Брама отримала інформаційну дошку, що інформує про розташування Замостя. Крім того, в результаті випадкового відкриття потерни ведучої до хвіртки від дев'ятнадцятого століття в куртині I-II (умовно називаною Водною Хвірткою), було прийнято рішення зробити перехід ведучий зі Старого Міста на південний передній план укріплень.
Після декількох років перерви в реставраційних роботах , під час якої деякі відновлені елементи укріплень пройшли вторинну деградацію, в 2007 році знову почався триваючий до нині етап всебічного дослідження так реліквій як і фортечного ландшафту
-
-
-
Звертає увагу проект пересунення залізничної лінії і відтворення Бастіону V, і водночас минення равелінів між бастіонами III і IV, II і III, I і II і I і VII
-
включаючи адаптацію люнети перед Люблінською Новою Брамою в якості амфітеатру. Автори: Я.Мах і А.Піонтек
-
розроблений М. Павліцким (нині професор Краківського Політехнічного Інституту).
-
-
-