Ці прикмети вирішили про занесення у список Світової Спадщини Культури у 1992 р. Запис виконався на основі критерії IV:

„як визначний зразок архітектурного ансамблу, ансамблу об’єктів техніки або краєвиду, який зображує помітні етапи в історії людства”. Всеж таки довго існувала розбіжність між гарним містом, приведеним в більшості у дуже добрі і вірні реалії історичного стану – а крепостю, якій практично, як цілості ... не було. Щораз гірше також було видно уникальні панорами міста, в результаті забудови і заростання зеленью передпілля міста. Крепость відбудовувалась в дрібних фрагментах – кожен з них був важливий, але вони не являлись з’єднаною, однорідною цілістю. Відважні рішення міської влади прийняті у 2006 р. сперті на докумнтах діючого місцевого закону відкрили дорогу до повторного з’єднання системи. Європейське дофінансування в рамках програми „Інноваційна господарка” дали можливість реалізувати ці досі неймовірні наміри. І таким чином засновано парк, який спирається на геометрії бувшої крепості, віддаючий місту його чудові панорами, простір, зелень і гармонійний краєвид колишньої фортеці.